Вони існують у цьому світі і більш нікого...мабуть тому вони так палко і сильно кохають!!!Вони актори...вона щодня грає одну і ту ж саму роль,а він просто кохає...

Зимовий день і лиш про нього думає вона...Зимовий день і лиш для нього б'ється серденько її...Зимовий день і лиш для нього, навіть сумна, усміхається вона...Лише для них обох існує ця зима...Лише вони гуляють засніженими львівськими вуличками...Лише для них кружляє сніг і світять ліхтарі...Лише у них під ногами рипить сніг...Лише їх обличчя пощипує легенький морозець...бо лиш вони існують зараз на цій планеті...існують вони один для одного і б'ється серце у ритмі джазу,бо переповнюють їх теплі і взаємні почуття...Цей ритм такий близький для них обох коли вони разом і чують його музику навіть тоді,коли далеко один від одного...музика їх почуттів лунає в такт без жодного збою...слова ж вони пишуть самі,придумуючи щодня новий розділ своєї п'єси...П'єси,яка зветься "Кохання"...кохання, яке не зрозуміле для світу, але яке підносить їх над ним...Кожен день новий розділ...кожен день новий епізод!..але щодня одна і таж сама роль, а він лиш той актор, гра якого полягає в тому, щоб бути самозакоханим егоїстом, а насправді...він просто боїться признатися собі, щоо появилася в житті у нього ота одна єдина!!! І не важливо де він перебуває, бо важливо лиш одне - що він відчуває!!! Єдине, що прекрасно знає, що лиш вона одна йому потрібна, що лиш її одну кохає і більш нічого не бажає!..Ця зима для них є перша...і кожен день для них новий! І все в них йде так гарно й круто, що інколи вони, мабуть, самі не вірять, що здатні так палко і ніжно кохати!!!
Ще зовсім нещодавно не могла вона навіть подумати собі, що скоро буде настільки щаслива...і лиш вона одна єдина буде його обіймати і ніжно-ніжно цілувати. Він лише для неї один такий...і знає добре вона, що лиш він один для неї такий рідний!!! Але існує певний страх...адже боїться сильно вона, щоб лиш не страждала...щоб серденько не боліло, бо колись, ще не щодавно, було воно розбилось і клею було в нього багато потім вкладено!!! І другий раз вже це не допоможе і ніякий клей вже це тендітне серденько не спасе!!! Вона відчула, будучи з ним, у серці новий ритм...ритм життя...ритм кохання й пристрасті...ритм щастя! Вона на світі найщасливіша, бо вона любить і любима, і це найголовніше!!!
Проходить час-вони існують...проходить час-вони кохають...проходить час і лиш одного у Бога прохають, щоб все було так добре, як є зараз...щоб кохали без усяких змін...можливо, тільки палкіше!!! Хоча...куди палкіше?..Вже й так гаряче від того, що відбувається між ними!!! Вони - це два янголи, які не існують один без одного, адже мають одну пару крил на двох...вони злітають від цих почуттів високо в небо лише палко люблячи і маючи віру у своє щастя. Вона це тендітна і ніжна натура...вона немов та троянда, яка тільки проросла з землі і може зламатися від любого подиху вітру...ВІн - це колючки, які має вона...те, без чого вона не може існувати, а створені вони для того, щоб прекрасну троянду оберігати...Без колючок вона слабка і квола, неначе грипом хвора...Вони це два ненормальних садо-мази, які люблять щось нове й незвичне...Вона будучи поряд з ним забуває про все довкола, а час для них летить не помітно...для них він немає ліку...він просто йде...для закоханих годинник це просто предмет гардеробу, який потрібний для масовки...але те, що вони не відпускають з рук, коли чогось з нетерпінням чекають...але й він надалі собі біжить...і щоночі пробиває дванадцять...і кожен день проходить як останній, хоча вони прекрасно знають, що обов'язково буде продовження!!! Ось так проходять години, дні, тижні, місяці...й все відбувається немов увісні...і цей сон належить лише їм обом і ніхто й ніщо не може його порушити, хіба що...НІ, немає жодного "хіба що"!!! Воно немає права на існування! Воно взагалі не потрібне цьому їхньому "коханню". Адже воно взажмне і міцне, і не може бути зруйнованим ніякими земними факторами! Це їхній сон, але реальний!..Кожен хто перебуває у стані "In Love" - перебуває у солодкому сні!..Але цей сон солодкий лиш тоді, коли почуття взаємне, бо коли ж ні, то замість сну ти перебуваєш у стані безсоння та неспокою...думаючи про ту чи того, кого серденько кохає і починає битись все частіше лиш від одного погляду чи зустічі.
Тепер вона закохана, хоча боялася собі у цьому зізнатися...але вона кохає палко і тепер вже точно нічого з собою зробити не зможе.Потрібен був їй час, щоб це зрозуміти...але ще більше часу, щоб признатися собі, що любить всім серцем своїм! Ні не любить, а кохає і лиш його одного жадає!..Любити можна друга, тваринку, якусь річ врешті-решт...а кохати, лише того одного єдиного, хто робить її щасливою! І він саме той, кому вона сидячи на лавці біля озера зробила найдорохчий подарунок на день народження...віддала йому PIN код від свого серденька і він його змінив, щоб туди більше ніхто не потрапив...лиш він один єдиний!!!Він той, хто навіть коли вона сумна, а очі мокрі і червоні і остання сльозинка стікає з обличчя...саме він викликає усмішку на її милому личку. І , навіть, коли приходить банальна смс, всеодно з'вляється усмішка і щось теплом огортає її, а в душі усе немов палає...просто вона нарешті зрозуміла, що сірі будні вже й не такі сірі, якщо взяти кольорові фарби і широкий пензлик в руки і розмалювати все довкола, а широкий тому щоб не було ніяких не замальованих ліній чи кружалець...а можна навіть взяти два простих, звичайних маркери і розмалювати той же безбарвний світ у ті кольори, які бажаєш ти, а два тому, що маючи один ти розмалюєш все, але маркер, який є у тебе в руках,залишиься таким же як був...