Він. Вона. Осінь.

Вона любила молоко і солодощі. Ховала очі кольору осені за темними дзеркальними окулярами і розглядала людей. Вона любила музику, зелений чай і... ранки. Ранки, коли заливала гарячими молоком свої улюблені мюслі зі шматочками шоколаду. Ранки, з яких починалися дні з усім, без чого вона не могла жити. Вона збирала вірші, цитати і обожнювала танцювати.Танцювати не для когось, а для себе. Посміхалась людям у трамваях і плакала над мелодрамами. Вона мріяла побувати в Парижі і знятись в кіно. Любила своїх рідних і друзів. А ще любила свої поношені сині джинси, теплий смугастий светр і кольоровий шарф. Вона була прямолінійна, смішна і незалежна. Просто була собою. Осінніми вечорами сиділа на підвіконні з чашкою гарячого чаю в руках. При світлі ліхтаря спостерігала за листям, що тихо падало за вікном. Вона мала велику червону парасолю, під якою ховалась від дощу. Вона любила осінь. І вона любила його. Самовіддано і щиро. У цьому була вся її сутність.

Він любив колу і Баунті. Знався на автомобілях, якими віртуозно керував, і обожнював швидко ганяти мокрими львівськими вуличками. Він читав сучасну літературу, дивився всі нові фільми і просто любив бути собою. Мріяв підкорити Ельбрус і об'їхати Європу автостопом. Він любив морозиво, гори і... вечори. Вечори, коли зустрічався з найближчими друзями і з келихом пива у руці обговорював такі незначні, але приємні речі. Вечори, протягом яких спостерігав за вогнями рідного міста з вікна свого маленького будиночка. Він, колись, катався на велосипеді і не любив футбол. Посміхався людям на вулиці і годинами говорив із друзямию по телефону. Був рішучим і надійним. Просто був собою. Він любив свою собаку, з якою осінніми вечорами спостерігав за листям, що тихо падало за вікном. Він любив осінь. І він любив її. Безмежно любив. У цьому була вся його сутність.

Вони сиділи на лавці в осінньому парку. Вона - в поношених синіх джинсах, теплому смугастому светрі і кольоровому шарфі. Він - з колою і Баунті (їхнім раєм на Землі). Вона посміхалась, а він міцно тримав її за руку. Пожовклі листочки заплутувались в її волоссі. . Вона любила його. Він любив її. В цьому була вся їхня сутність. І осінніми вечорами вони разом спостерігали за листям, що тихо падало за вікном.