30 лист. 2009 р.

Осінні вечори...



Добігає свого завершення останній осінній день...ще декілька хвилин і настане зима...Їхня зима...Але зараз ще осінь...Їхня вже не перша, але головне, щоб на цьому все не закінчувалося...
Вона сама лежить у своєму теплому ліжку пускаючи сльозинки на салатову піжаму, яку ще минулого тижня він з неї знімав...Але чомусь їй так сумно...Так пусто на душі, що лиш сльози допомагають, а ще...а ще сумна музика, яка самовільно крутиться у неї в голові...І щось зовсім не весело =( Хоча і ніби все гаразд у неї...у нього....у них!!! Але чомусь так дивно та неприємно у душі..Вона ще пахне ним...Все її тіло відчуває його...кожен його дотик...кожен його поцілунок...його запах! Тепер для них немає заборон. Тепер вони це щось нове...щось ще, мабуть, не повністю зрозуміле, але таке бажане і класне... =)
Її серце зараз заняте лиш одним...Лише одним єдиним, але чомусь на очах у неї сльози...Чомусь ніщо не притуплює якийсь тупий страх!!!
Тому лежить вона у теплому ліжку...сама...А так хочеться бути біля нього...просто бути поряд...обіймати його...відчувати ритм його серця...Просто прокидатися в його обіймах...чи від запаху свіжої кави, яку він заварив для неї...для неї одної...приніс її для неї...для тебе неї...але не покинув одну наодинці з кавою в ліжку, а ліг поруч і...ніжно ніжно обіймав! Просто був поруч і тримав за руку!!!
А може їй просто хочеться тепла??? Не фізичного, а звичайного...самого звичайного - душевного???Можливо їй просто хочеться частіше чути "Я тебе кохаю!"???

Немає коментарів:

Дописати коментар